Досвідчений водій вантажівки піддається випробуванням на гірських дорогах Канади

Водій вантажівки Род Стенлі займається перевезенням важких вантажів протягом 18 років. Однак незважаючи на його досвід, західна Канада з її звивистими гірськими дорогами та обмеженим часом водіння піддає його справжнім випробуванням.

Перегляньте цей епізод Driver’s World (світ водіїв) та станьте свідком подорожі водія вантажівки Рода Стенлі крізь віддалені хащі та первозданну красу західної Канади.

Род Стенлі п'є каву.

Род Стенлі працює водієм вантажівки більше сорока років, з них останні 18 — у сфері перевезення важких вантажів.

У Стюарті, провінція Британська Колумбія, похмурий ранок. Хмари грузно осіли на вершинах гір, що оточують нещодавно побудований порт, який розташований в самому кінці протяжної затоки біля кордону з Аляскою. Великі суховантажі прибувають сюди з різних куточків світу, перевозячи важкі вантажі на сотні кілометрів вглиб континенту.

На навантажувальній платформі, що забруднилася через дощ, водій вантажівки Род Стенлі та його колеги намагаються завантажити 66-тонний технологічний агрегат у причеп. Перша спроба обернулася фіаско, оскільки більша частина ваги вантажу приходилася на задні вісі. Трохи подумавши, вони вирішили встановити технологічний агрегат протилежною стороною та перенести більшу частину ваги на вантажівку — Volvo VNX з 600 к. с. і коробкою передач I-Shift. Це виявилося більш вдалим рішенням. «Тепер нам потрібно лишень перевірити розподілення ваги вантажу на кожну вісь і можна вирушати в дорогу», — каже Род.

Однак йому та його колегам треба спершу дочекатися вечора. Дороги між містом Стюарт у провінції Британська Колумбія та кордоном сусідньої провінції Альберта вузькі та звивисті. Перший відрізок довгого шляху довжиною у 1500 км, який необхідно подолати Роду, також включає декілька мостів, що не призначені для важкого транспорту. 

Я намагаюся не думати, що сталося б, якщо в нас спустило шину тут у темряві.

Род Стенлі

водійка вантажівки

Щоб водити вантажівку в цих місцях, необхідно було отримати як інженерний, так і спеціальний допуск від владних органів провінції. Аби не піддавати небезпеці інших учасників руху, дозвіл на їзду через Британську Колумбію діє лише вночі та на дорогах, закритих для в'їзду для інших транспортних засобів. Тому Род і його колеги виїжджають зі Стюарт лише за суцільної темряви та коли на дорогах не залишилося майже нікого.

Навантажувальна платформа.

На навантажувальній платформі Род Стенлі та його колеги готовляться перевірити розподілення ваги вантажу на кожну вісь.


«У їзді вночі є певні недоліки. Робити щось за денного світла набагато легше, адже ти бачиш, що ти робиш — замість того, щоб світити собі вночі ліхтариком. Я намагаюся не думати, що сталося б, якщо в нас спустило шину тут у темряві», — каже він.

Інша проблема, яку представляє нічна їзда по цій частині Канади — в лісах по обидві сторони дороги живуть багато ведмедів та інших диких тварин. І хоча попереду та позаду Рода їде ескорт з інших автомобілів, він має бути надзвичайно уважним і завжди готовим різко загальмувати або об'їхати перешкоду.

Колектив Mammoet обговорює ситуацію.

Перевезення такого великого вантажу неможливе без попереднього планування та ретельно скоординованої колективної роботи.

«Я їжджу по півночі країни протягом більшої частини свого життя та мені це справді подобається. Однак я завжди непокоївся через дику природу, оскільки щось може з'явитися на твоєму шляху за лічені секунди. Минулої зими, коли я сам віз вантаж, переді мною вискочила якась тварина. Вона загинула, тому завжди непокоїшся. Але тут, в Стюарті, мені досі щастило».

Род працює водієм вантажівки вже сорок років, останні вісімнадцять з яких — у транснаціональній компанії Mammoet, що спеціалізується на перевезенні важких вантажів. За весь цей час він встиг перевезти багато вантажів, що важили більше 500 тон, тому вага технологічного агрегату, який наразі їде з ним, не представляє серйозної проблеми. Однак, за думкою Рода, через дорожні умови в Британській Колумбії для всіх, хто зайнятий в сфері перевезень, розмір вантажу, його вага та ширина потребують додаткової уваги.

«Кожен новий рейс не схожий на інший. Це те, чому я навчився тут, і саме це й досі підтримує мою цікавість до роботи всі ці роки. Також мені подобається командна робота і все, що з нею пов'язано — планування, логістика», — каже він і додає:

«Перші п'ять років роботи водієм я працював один і не бачив нікого зі своїх знайомих протягом багатьох днів. Та цей етап закінчився. Така робота мені подобається більше, оскільки в ній беруть участь багато людей і ми працюємо як одна команда. Всі ми стали хорошими друзями. Я звик до неї й мені важко буде знову повернутися до роботи наодинці».

Перші п'ять років роботи водієм я працював один і не бачив нікого зі своїх знайомих протягом багатьох днів.

Род Стенлі

водійка вантажівки

Перетинаючи річку Насс.

Міст через річку Насс — найвужчий із 55 мостів на шляху через Британську Колумбію.

Цей рейс надзвичайно особливий для Рода та його колег, оскільки це перший тест-драйв вантажівки Volvo. Для Mammoet — компанії, в якій працює він і його колеги, — безпека є однією з ключових цінностей, як і для компанії Volvo Trucks. Звикнувши до нової вантажівки, Род приємно здивований.

«Це справді чудова вантажівка. Вона комфортна, простора, вирізняється плавним ходом, достатнім крутним моментом і потужністю — все, що потрібно водію. Особливо це стосується комфорту — він на голову вище того, до якого я звик. Також я помітив, що всі перемикачі знаходяться на відстані витягнутої руки, тому тобі не потрібно відривати погляд від дороги. Коли звикаєш до вантажівки, водити її дуже безпечно, а це головний пріоритет в цих умовах», — каже він.

Протягом перших двох діб Род і його колеги були в дорозі з 22 00 до 6 годин ранку. Третя зміна починається пізніше, опівночі, оскільки після подолання кордону до Альберти дозвіл на водіння вантажівок діє лише протягом дня. Род пояснює, що одна з найбільших проблем при виконанні цього завдання — переключатися між водінням вночі та вдень. Це збиває організм з пантелику, і тобі важко виспатися між змінами, незважаючи на достатню кількість часу для відпочинку.

Щоб не заснути під час нічних змін, він часто насолоджується свіжим повітрям, п'є содову та воду, а також слухає по радіо класичний рок на кшталт Led Zeppelin. Він також згадує своїх двох дітей та онуків, і думає про те, чим вони будуть займатися по його поверненні додому. Розвантажившись у Редвотер, він візьме тижневу відпустку і відправиться прямо додому до Едмонтону, де планує провести з сім'єю тиждень на природі.

«Проводити час з сім'єю у вихідні — саме заради таких моментів я живу. Я безмежно люблю своїх дітей, і не менше — онуків. З нетерпінням чекаю того моменту, коли через кілька років вийду на пенсію та буду спостерігати, як вони ростуть, адже я здебільшого пропустив той період, коли росли мої діти, довгий час перебуваючи в роз'їздах. Тоді в нас не було жодних мобільних телефонів або телефонних служб, тому, вийшовши на роботу, ти міг не розмовляти з сім'єю протягом тижня. З сучасними технологіями бути далекобійником значно простіше».

Коли я проїжджаю через нього, я думаю про те, як мені пощастило, що я отримую гроші, подорожуючи цими дорогами, в той час як іншим людям необхідно знайти час, щоб після роботи завітати сюди. Це напевне одна з найбільших привілей роботи водієм вантажівки.

Род Стенлі

водійка вантажівки

Біля кордону між Британською Колумбією та Альбертою Род і його вантажівка просуваються через саме серце Скелястих гір Канади. На світанку, побачивши перші промені світла, він відчуває прилив енергії, незважаючи на втому від нічної їзди. І як завжди він радіє поїздці через національний парк Джаспер. Це одне з найкрасивіших місць у всій Канаді.

 

Подорож по західній Канаді.

І хоча попереду та позаду Рода Стенлі їде ескорт з інших автомобілів, він має бути надзвичайно уважним і завжди готовим різко загальмувати або об'їхати перешкоду, адже навколо нього дика природа.

«Це місце, де можна поспостерігати за зміною кольору дерев, помилуватися кристально чистою зеленою водою та відображенням у ній сонця, що проходить крізь хмари. Тут завжди неймовірні пейзажі, де можна побачити багатьох диких тварин — оленів, ведмедів, козлів, овець. Коли я проїжджаю через нього, я думаю про те, як мені пощастило, що я отримую гроші, подорожуючи цими дорогами, в той час як іншим людям необхідно знайти час, щоб після роботи завітати сюди. Це напевне одна з найбільших привілей роботи водієм вантажівки».

Компанія

Mammoet — компанія, що спеціалізується на перевезенні важких вантажів. Її штат по всьому світу складає 5000 співробітників. Основні клієнти компанії — представники нафтохімічної та гірничодобувної галузі, житлово-цивільного будівництва, проектів з виробництва енергії та морського промислу.

 

Проект

В рамках семимісячного проекту компанія Mammoet використовує чотири транспортних одиниці, що через короткі проміжки часу курсують зі Стюарта до Редвотера, де знаходиться їх клієнт. Додаткові вантажівки залучили для забезпечення підтримки портових робіт і слідуванню розкладам.

Вантажівка та причеп

Вантажівка: для перевезення важких вантажів.
Модель: Volvo VNX 630.
Двигун: Volvo D16 600 к. с., крутний момент — 2050 фунтів на фут.
Трансмісія: Volvo I-Shift.
Тягач: 8X6 (три ведучі осі).
Вага: 119 300 кг (повна вага автопоїзда).
Вантажопідйомність: 66 000 кг.
Довжина: 41,7 м (всього автопоїзда).
Колеса: 50.
Пальне: Запас пального до 1135 літрів.
Функції: Диференціали 35K кг. Низькорозташована рампа та змащувальні вузли для робити з різними комбінаціями причепів. Заднє огородження кабіни для захисту водія та пасажирів під час сну, а також розміщення ланцюгів і стяжок для кріплення вантажів. Супроводжуючі вантажівки для габаритного вантажу.
Причеп: 9-вісний «Canadian Highway» компанії Scheuerle.
Особливі функції причепу: Розсувна палуба (18,55–30,55 м); гідравлічна підвіска; поворотний шворінь або вісі з дистанційним управлінням.
Супроводжуючі вантажівки: 7 автомобілів ескорту для поїздок вночі.

Регіон

Транспортний шлях між Стюартом і Редвотером довжиною приблизно 1500 км в один кінець пролягає через дві найбільш західні провінції Канади, Британську Колумбію й Альберту. Маршрут, що веде до прерій Альберти, проходить через густі ліси, водоспади, вкриті снігом гори та льодовикові озера.

Пов‘язаний вміст

175-тонний автопоїзд в австралійській пустелі

В австралійській пустелі 52-річна бабуся сидить за кермом 175-тонного автопоїзда Volvo FH 16 Tri drive. Позаду неї чотири причепи, а попереду — довгий спекотний день у дорозі. Донька і вдова далекобійників, Максін Тейлор не проміняє це ні на що у ...

Залишитися живим на одній з найнебезпечніших доріг у світі.

Завдяки свої обережності, навичкам та досвіду Хуану Мануель Манріке вже на протязі 45 років вдається залишитися живим на одній з найнебезпечніших доріг у світі. Це дорога Paso de los Caracoles у Чилі....

Добування солі у нескінченій білосніжній пустелі Болівії

Нещадне світло та розріджене повітря Людина і машина випробовують свої можливості на найбільшому у світі солончаку. Саме тут Даріо Мачака Колк працює водієм вантажівки вже більше 30 років....

Відфільтрувати статті

5 true 5